БІЛЬ ВТРАТИ: КОЛЕДЖ СУМУЄ ЗА СВОЇМ ВИПУСКНИКОМ ВОЛОДИМИРОМ ПАВЛЕНКОМ
У колективі Таращанського технічного та економіко-правового фахового коледжу — глибокий біль і непоправна втрата. 19 травня 2026 року пішов із життя наш випускник 2014 року відділення «Право» Володимир Павленко. Його серце зупинилося після тривалої і виснажливої боротьби за життя — наслідків важкого поранення на фронті та пережитого російського полону.
Студентські роки Володимира в коледжі припали на початок 2010-2014р.р. Викладачі та одногрупники пам’ятають його не просто як сумлінного студента, а насамперед як надзвичайно світлого, вихованого та справедливого юнака. На відділенні «Право» він завжди мав загострене почуття честі, але водночас залишався дуже м’якою, доброзичливою та відкритою людиною. Володимир умів по-справжньому дружити: його щира усмішка розраджувала під час сесій, а надійне плече завжди було готове підтримати кожного, хто опинився в біді. Спокійний, відповідальний, людина слова — саме таким назавжди увійшов в історію нашого закладу Володимир.
Життєвий шлях Володимира розпочався 19 січня 1993 року в селі Маковище на Макарівщині. Коли країна потребувала захисту, він не залишився осторонь. У грудні 2024 року Володимир став до лав 71-ї окремої єгерської бригади ДШВ, де служив розвідником-гранатометником.
Його війна була запеклою та безкомпромісною. Під час важких боїв біля Волновахи Володимир дістав тяжке поранення від удару ворожого FPV-дрона і пораненим потрапив до полону. Попри нелюдські випробування, він вистояв, виборов право повернутися додому і в червні 2025 року знову ступив на рідну землю.
Далі був ще один фронт — боротьба за життя в госпіталях. Складні операції, тривала реабілітація, молитви рідних та зусилля лікарів... Володимир тримався з тією ж мужністю, що й у бою, але здоров'я, підірване пораненням і полоном, виявилося занадто крихким.
Війна забрала у батьків — сина, у дружини — коханого чоловіка, у дитини — люблячого батька, у коледжу — одного з найкращих випускників.
Дирекція, викладацький та студентський колективи Таращанського коледжу висловлюють найглибші співчуття родині, друзям та побратима Володимира. Розуміємо, що жодні слова не загоять цієї рани, але ми збережемо пам'ять про його добре серце і великий подвиг.
Низький уклін і світла пам'ять Герою. Його стійкість та мужність залишаться в наших серцях як приклад справжньої людяності та любові до рідної землі. Дякуємо за захист. Вічний спокій його світлій душі.
